Форми роботи, методи та прийоми подачі знань про традиції українського   народу, ефективність їх використання.

     

    Любов до Батьківщини починається з любові до матері, родини, домівки, рідної вулиці, дошкільного закладу, малої Батьківщини – місця, де людина народилася. Сьогодні велика увага приділяється патріотичному вихованню дошкільнят, бо тільки ознайомлення малят з історичною, культурною, географічною, природною особливістю свого селища, регіону допоможе малятам здобути любов і гордість за рідну країну, рідне селище. Краєзнавча робота в дошкільному закладі можлива лише за умови тісної співпраці дітей, вихователів та батьків.

    Успішний розвиток дошкільнят при ознайомленні з рідним селищем можливий лише за умови їх активної взаємодії з оточуючим світом емоційно-практичним шляхом, тобто через гру, предметну діяльність, спілкування, працю, навчання, різні види діяльності, властиві дошкільному віку.

    Метою освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі є створення таких умов виховання і гуманітарної освіти, у яких духовний, моральний, естетичний, патріотичний розвиток дошкільнят здійснювався у процесі освоєння   знань. Завдяки звернення до особливостей культури та побуту, діти усвідомлюють свою приналежність до культурно-природного середовища, розуміють міру своєї громадянської відповідальності до її збереження і відтворення.

    Необхідно зазначити, що морально-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах:

    1. Ознайомлення дошкільнят з рідним селищем повинно природно „входити” в цілісний освітній процес, що будується на фоні краєзнавчого матеріалу.
    1. Введення краєзнавчого матеріалу в роботу з дітьми з врахуванням принципу поступового переходу від більш близького дитині, особистісно значущого, до більш віддаленого від дитини – культурно-історичних фактів.
    1. Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті селища, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.
    1. Розвиток музейної педагогіки, що надає можливість дитині налагодити діалог з культурним надбанням минувшини та сьогодення.
    1. Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного селища, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.).
    1. Залучення дітей до участі в селищних святах з тим, щоб вони могли долучитися до атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями рідного селища – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях, піснях.
    1. Вибір методів ознайомлення дітей з рідним селищем, що перш за все підвищують їх пізнавальну та емоційну активність.
    1. Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.
    1. Організація роботи з батьками під девізом: їх знання та любов до рідного міста повинні передаватися дітям.

    Форми роботи з дітьми дошкільного віку

    І. Заняття:    

    -   інтегровані

    -   комплексні

    -   ігри – заняття

    -   заняття – бесіди

    Загальновідомо, що досить складним в роботі по ознайомленню з рідним селищем, особливо з його історією та визначними місцями, є складання розповіді для дошкільнят. При цьому необхідно пам’ятати наступне:

    1. Супроводжувати розповідь наочними матеріалами: фотографіями, репродукціями, слайдами, схемами, малюнками та ін.
    2. Звертатись до дітей із запитаннями в ході розповіді, щоб активізувати їх увагу, викликати бажання щось дізнатися самостійно, спробувати про щось здогадатися, запитати. Спонукати мислення дітей проблемними запитаннями: „Як видумаєте, чому саме на цьому місці люди вирішили побудувати селище? Звідки така назва? Що вона може означати?”.
    1. Не називати дат: вони утруднюють сприйняття матеріалу. Використовувати такі вирази: „Це було дуже давно, коли ваші бабусі та дідусі були такими ж маленькими, як ви” або „Це було дуже-дуже-дуже давно, коли ваших мам, тат, бабусь та дідусів ще не було на світі”.
    1. Використовувати доступну дітям лексику, пояснювати значення незнайомих слів, не вживати спеціальної термінології, не перевантажувати розповідь складними граматичними конструкціями.

    ІІ. Екскурсії:

    - по вулиці, на якій розташовано ДНЗ, до адміністративних будівель, шкіл селища, до бібліотеки архітектурних пам’яток, парків, музеїв, на підприємства, в магазини, аптеки, лікарні та ін.. ;

    ІІІ. Ігри:

    - дидактичні;

    -   рухливі;

    -  інтерактивні;

    -   ігри – піктограми – «Поведінка в парку», «На вулицях селища».

    ІV. Зустрічі з цікавими людьми ( поетами, композиторами, вчителями, представниками різних професій).

    V.   Проведення та участь у різноманітних святах та розвагах :

    День селища;День знань; спортивні розваги, та ін..

    VІ. Виготовлення плакатів, краєзнавчих куточків про рідне селище, його природу, місця відпочинку дітей тощо.

    VII. Виставки народно – прикладного мистецтва рідного краю.

    КОРИСНІПОСИЛАННЯ

    ЗНАЙТИНАС

    © 2020 . Всі права захищено. Розроблено веб-студією "Sigma"